Трускавець зазвичай асоціюється з мінеральними водами й оздоровленням. Проте в місті існує ще одна цікава традиція – приготування домашніх настоянок. Вона виросла з лікувальної культури: місцеві мешканці здавна знали, що спирт здатен «витягнути» з трав та ягід користь і допомогти довше її зберегти.

Тут спирт завжди сприймався не лише як основа для напоїв, а і як інструмент для створення чогось особливого. Саме завдяки цьому в Трускавці настоянки стали не просто кулінарним експериментом, а й частиною повсякденної культури.

Курортна культура і домашні рецепти

Трускавець завжди був містом, де зустрічалися й перепліталися різні традиції. Курортне життя приваблювало сюди не лише туристів, які прагнули відпочинку чи оздоровлення, а й людей, що приносили із собою частинку своєї культури. Приїжджали гості з різних куточків України – від Полісся до Поділля, від Закарпаття до Слобожанщини. А разом із ними приїжджали й нові рецепти, нові ідеї. Деякі з них швидко забувалися, але чимало залишалися назавжди, приживаючись у родинах і стаючи частиною побуту. Саме так у місті з’явилися унікальні настоянки, у яких гармонійно поєднувалися місцеві ягоди та привезені з інших регіонів спеції.

У цьому процесі етиловий спирт завжди виконував ключову роль. Він слугував основою, яка давала можливість не просто зберегти смак фруктів чи трав, а й вивільнити їхні корисні властивості. Завдяки йому настоянки могли зберігатися довше, залишаючись ароматними та насиченими.

У Трускавці добре знали, що спирт допомагає створювати не лише смачні, а й лікувальні напої. Наприклад, настоянка на шипшині вважалася справжнім джерелом вітаміну С, журавлина дарувала організму силу й бадьорість, а поєднання чебрецю чи м’яти з медом було надійним помічником узимку, коли довгі холодні вечори часто супроводжувалися застудою.

Такі рецепти не сприймалися як щось «чужорідне». Вони органічно впліталися в культуру міста, і з часом навіть важко було сказати, що є місцевим, а що привезеним. Трускавець став своєрідним осередком, де кулінарні та оздоровчі традиції змішувалися так само гармонійно, як у настоянці змішуються аромат ягід і сила спецій.

Смакові експерименти курортного міста

Місцеві мешканці й досі люблять експериментувати. У настоянки додають як класичні ягоди, так і рідкісні трави.

  • Журавлина. Ця ягода завжди була символом здоров’я. У Трускавці її любили за яскравий смак, що поєднує кислинку й легку гіркуватість. Журавлину часто заливали спиртом для створення вітамінної настоянки, яку вживали невеликими дозами в холодний сезон. Напій виходив свіжим і корисним, адже журавлина багата на природні антиоксиданти.
  • Чорниця з Карпат. Справжній дар гір, який місцеві привозили з походів у ліс. Чорниця давала настоянкам глибокого темно-фіолетового кольору і солодко-кислого присмаку. У народі її цінували як ягоду для зміцнення зору та імунітету. У поєднанні зі спиртом вона зберігала всі свої властивості довгі місяці.
  • Ожина. Її використовували рідше, але саме вона робила настої особливо насиченими. Ожина надавала напоям густого аромату і темного бордового відтінку. У Трускавці ожинові настоянки часто готували «для душі», як десертний варіант до вечірніх посиденьок.
  • Мед. Справжній універсальний інгредієнт, що підкреслював смак будь-якої ягоди. Мед не лише пом’якшував міцність спирту, але й додавав напоям м’якості й густоти. У Трускавці найчастіше використовували липовий мед, бо він мав делікатний аромат і гармонійно поєднувався з травами.
  • Ромашка. Використовувалася як лікувальний компонент. У поєднанні зі спиртом ромашка віддавала напою свій ніжний аромат і легку гіркуватість. Її додавали небагато, аби не перебити смак ягід, але саме цей інгредієнт робив настій більш «цілющим».
  • Шипшина. Один із головних інгредієнтів у Трускавці. Яскраво-червоні плоди надавали настоянкам вітамінної сили й приємного солодко-кислого смаку. Напої з шипшини вважалися корисними для серця та загального зміцнення організму.
  • Чебрець. Ароматна трава, яку цінували за здатність зігрівати. Настоянки з чебрецем виходили насиченими, з характерною пряною гіркуватістю. У народній медицині їх вживали як засіб від застуди та кашлю.

Такі поєднання створювали напої, які смакували як гостям, так і місцевим. Настоянки відкривали на свята або дарували друзям, які приїжджали «на води».

Зараз у Трускавці ця традиція живе радше на родинних кухнях. Банки з настоянками й далі стоять у коморах, а відкривають їх лише в особливі дні. І в цьому є щось символічне. У місті, де лікування й відпочинок завжди йшли поруч, спирт став частиною культури турботи про себе й близьких.

Джерело — https://spirt-optom.shop/spirt-psheniznaja-sleza-gorod-truskavze/