Умови договору і досвід обслуговування відповідають на різні запитання. Український сервіс МФОХА використовує документи МФО для довідкових карток, а оцінки позичальників для рейтингу. Користувач отримує два джерела орієнтирів, які не варто підміняти одне одним.
Акційний процент не описує пропозицію повністю. Додаткові відомості розкриваються у паспорті споживчого кредиту, який передує укладенню договору. У ньому є реальна річна процентна ставка, комісії та наслідки прострочення. Порівняння цих даних дає користувачеві підстави поставити конкретні запитання, а не орієнтуватися тільки на рекламу.
МФОХА збирає не лише процентні ставки. У представленні пропозиції є сума, строк, комісія за видачу та вимоги компанії до позичальника, а також реальна річна процентна ставка. За словами проєкту, дані відтворюються без власного перерахунку, із датою оновлення. Каталог формується з МФО, які мають ліцензію Національного банку.
Швидкий процес подання заявки не має скорочувати увагу до її наслідків. Питання, які залишилися незрозумілими до договору, не зникають після отримання грошей. Порівняння документальних даних створює можливість розібратися завчасно. Для частини користувачів його результатом може стати інша компанія, інші параметри або рішення взагалі не брати кредит.
Понад 32 млрд грн заборгованості перед МФО на 1 липня 2026 року порівняно з приблизно 8 млрд грн наприкінці 2022-го. Таку динаміку наводить Опендатабот, аналізуючи дані НБУ. За три з половиною роки борг зріс приблизно вчетверо. Саме умови конкретного договору визначають, із якими зобов’язаннями погоджується окремий користувач.
МФОХА відводить позичальникам роль у формуванні рейтингу компаній. Водночас довідковий розділ пояснює права клієнтів доступною мовою, зокрема питання обмеження ставки та кредитних канікул для військовослужбовців. Ця інформація допомагає зорієнтуватися, але не визначає автоматично умови конкретного договору.
Загальні цифри заборгованості не пояснюють причин кожного окремого кредиту. Так само кількість договорів не показує кількість унікальних позичальників. Для читача важливо відрізняти ринковий контекст від персонального вибору. Каталог дає інформацію про пропозиції, але рішення залежить від конкретних умов та можливостей людини виконати зобов’язання.
Окрема перевага порівнянного формату полягає в однаковій послідовності запитань. Користувач дивиться на строк однієї компанії, а потім на строк іншої, зіставляє комісії та процентні показники. Йому не потрібно вважати пропозиції однаковими лише тому, що рекламні повідомлення схожі. Водночас сама зручність картки не означає, що кредит підходить конкретній людині.
Засновник сервісу Олександр пов’язує його роботу з кредитним паспортом, який має бути помітним на етапі вибору. За його словами, проєкт переносить розкриті МФО дані на перший екран. Рішення користувача не брати кредит через комісію відповідає цьому задуму.
Роль МФОХА обмежена інформацією та порівнянням. Сервіс не є фінансовою установою, не видає кредитів і не ухвалює рішень щодо їх надання.