Однією із застав активного та продуктивного обміну даними є їх відкритість. На переконання прихильників відкритих даних, відомості, отримані від суспільства, мають бути у громадському розпорядженні або принаймні доступні для охочих ознайомитися з цими даними. За багато років активістам у цій галузі вдалося досягти великого прогресу: вже стало звичним, що держави по всьому світу публікують свої дані на спеціальних порталах у режимі вільного доступу.
Але зазначений процес має свою динаміку і розвиток. Не все відбулося одразу і згідно плана. Розвиток бази відкритих даних хвильоподібно, і подібна динаміка спостерігатиметься й надалі..
Що таке «хвилі» відкритих даних?
Хвилею в суспільних процесах можна вважати будь-які чинники, які кількісно чи якісно змінюють їх протікання.
Першою хвилею, з якої взагалі почалася практична реалізація концепції відкритих даних, стало законодавство про свободу інформації. Журналісти, юристи та активісти отримали можливість надсилати прямі запити державним органам влади і тим самим розкривати дані, які становлять інтерес для суспільства, але не публікуються. Насамперед, запитувачі працювали з інформацією національного значення.
Друга хвиля почалася, коли посадовці окремих країн світу ухвалили рішення розкрити частину інформації та надати доступ до неї за допомогою спеціальних порталів відкритих даних. Держави прагнули підвищити рівень відкритості: за допомогою даних відомства, великі корпорації та невеликі компанії могли знайти вирішення суспільних проблем. Прикладом такого рішення є розробка додатків для транспортної системи великих міст.
Третя хвиля пов'язана з появою нових підходів до обробки інформації. Головна відмінність від попередніх років полягає у цільовому розкритті даних. У нових умовах фокус зміститься з «відкритості заради відкритості» на формування найбільш корисних та запитуваних датасетів. Попит на дані матиме настільки ж велике значення, як і їх доступність, а роль контексту, в якому організації збирають і застосовують дані, лише зростатиме.
На даному історичному етапі, наше суспільство знаходиться на гребні третьої хвилі. Постійно здійснюється моніторинг споживчого інтересу, формуються предметні бази відкритих даних, таких як реєстр юридичних осіб та підприємців, розклад руху міжміських та приміських потягів, єдиний реєстр судових рішень тощо.