Деякі українці у Польщі зможуть повернути безкоштовне житло: хто саме

У Польщі хочуть розширити безкоштовне житло для українських біженців.

Польська партія «Лівиця» внесла до Сейму законопроєкт, який передбачає розширення переліку українських біженців, що зможуть безкоштовно проживати в центрах колективного розміщення. Зміни можуть торкнутися кількох тисяч осіб, пише Money.pl.

Як відомо, з 1 липня 2026 року в Польщі завершився перехідний період для біженців з України, які перебувають у центрах колективного розміщення (OZZ). У результаті багато людей втратили право на повністю безкоштовне проживання, а безоплатне житло та харчування залишили переважно для найбільш вразливих груп, зокрема вагітних жінок, осіб з інвалідністю та деяких пенсіонерів.

Польська «Лівиця» підготувала законопроєкт, який має змінити цю ситуацію.

Міністерка сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Агнешка Дзєм’янович-Бонк заявила в ефірі TVN24, що зміни, пов’язані зі згортанням частини допомоги громадянам України, стали наслідком ветування президентом Каролем Навроцьким закону, який продовжував дію закону про допомогу Україні.

За її словами, зміни, підготовлені Міністерством внутрішніх справ і адміністрації Польщі, забезпечили захист частини вразливих груп, однак цього недостатньо.

Зокрема, за чинними правилами безкоштовно проживати в центрі колективного розміщення може мати право мати разом із дитиною з інвалідністю, але брат чи сестра цієї дитини — вже ні.

«Це ситуація, яка потребує негайного виправлення», — заявила міністерка.

Кого пропонують включити до вразливих груп

За словами Дзєм’янович-Бонк, депутатський законопроєкт «Лівиці» передбачає розширення переліку вразливих груп. До нього пропонують включити:

матерів, які самостійно виховують дітей, якщо вони не перебувають у шлюбі або їхній партнер не перебуває на території Польщі;

пенсіонерів, які отримують пенсію нижчу за 50% мінімальної пенсії;

членів сімей осіб, які належать до вразливих груп.

Законопроєкт також передбачає зміни щодо доступу до медичної допомоги.

За словами міністерки, зараз склалася ситуація, коли частина людей могла б залишити центри колективного розміщення та жити самостійно, однак продовжує перебувати там, оскільки проживання в такому центрі дає право на медичне страхування та безкоштовну медичну допомогу.

Дзєм’янович-Бонк вважає, що особи з вразливих груп повинні мати доступ до базової медичної допомоги незалежно від того, проживають вони в центрі колективного розміщення чи ні. Відповідне положення також включено до законопроєкту «Лівиці».

Законопроєкт розглянуть у вересні

Проєкт надійшов до Сейму 3 серпня. Його планують розглянути на засіданні у вересні. За словами міністерки, запропоновані зміни стосуватимуться кількох тисяч осіб.

Вона наголосила, що українці, які втратили відповідні пільги, не залишилися без будь-якої допомоги. Ще до набрання чинності змінами Міністерство сім’ї направило всім центрам соціальної допомоги рекомендації використовувати доступні механізми підтримки, зокрема цільові виплати.

Водночас сама міністерка назвала такі заходи лише тимчасовим вирішенням проблеми та наголосила на необхідності системних змін.

За її словами, розширення переліку вразливих груп і відповідних прав коштуватиме приблизно 18 млн злотих. Надання медичного страхування представникам цих груп незалежно від проживання в центрах колективного розміщення потребуватиме близько 80 млн злотих.

Дзєм’янович-Бонк також повідомила, що багато людей, які раніше перебували в центрах колективного розміщення, вже залишили їх, почали жити самостійно або знайшли інші форми допомоги.

Міністерка розраховує на підтримку коаліції

Дзєм’янович-Бонк заявила, що очікує підтримки законопроєкту з боку партнерів по урядовій коаліції.

За її словами, йдеться, зокрема, про дітей та людей, які не можуть самостійно забезпечити себе, навіть якщо хотіли б це зробити, а також про осіб, чиї партнери або члени сімей воюють на фронті.

Міністерка висловила сподівання на підтримку не лише урядової коаліції, а й усіх депутатів польського парламенту.

Водночас вона нагадала, що після проходження парламенту остаточне рішення залежатиме від президента Польщі, який раніше вже застосовував вето.

Інформує sud.ua